<center>ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ                        ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ</center>                                                                                                                                                                                                                                       <center>ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ                        ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ</center>

                   

ВУСАЧІ РОДУ MONOCHAMUS

Ліси, що мають велике ґрунтозахисне, водоохоронне і кліматичне значення, відіграють велику роль у господарстві країни. Але продуктивність їх часто знижується багатьма факторами і насамперед шкідливою діяльністю комах. Розширення торгівельних відносин України з багатьма країнами світу, у тому числі з недостатньо вивченими щодо карантинного і фітосанітарного стану, істотно збільшує ризик завезення з деревиною та лісоматеріалами нових, невідомих для України шкідників лісу. Розмножуючись у масовій кількості, деякі з них, особливо стовбурові, призводять до часткової або повної загибелі не тільки окремих дерев, але й цілих лісових масивів.

Враховуючи високу шкодочинність небезпечних шкідників лісових насаджень 30 видів внесено до “Переліку регульованих шкідливих організмів”, що мають карантинне значення для України.

Дев’ять видів карантинних шкідників віднесено до списку А-1: Карантинні організми, відсутні на території України та належать до вусачів роду Monochamus: Monochamus alternatus Hope – Вусач мінливий, Monochamus carolinensis Oliv. – Вусач каролінський, Monochamus marmorator Kirb. – Вусач мармуровий, Monochamus mutator Le Cont. – Вусач змінний, Monochamus nitens Bat. – Вусач сяючий, Monochamus notatus Drury. – Вусач помічений, Monochamus obtusus Cas. – Вусач тупий, Monochamus scutellatus Say. – Вусач щитовий, Monochamus titillator Fabr. – Вусач дрібний. Ці неєвропейські види вусачів поширені переважно у Мексиці, Канаді, США, Японії, Китаї та Росії.

Шкодочинність: Личинки шкідника розвиваються в колодах дерев хвойних порід, які тривалий час знаходяться в лісі, завдаючи значних економічних втрат, прокладаючи ходи в деревині, внаслідок чого вона втрачає свою економічну цінність. Але основна шкодочинність вусачів - здатність переносити соснову стовбурову нематоду. Один жук може бути носієм до 300000 нематод. Самки жука в період відкладання яєць переносять личинок нематод  четвертої  стадії розвитку із заражених дерев на здорові. Через «зарубки» в корі, спричинені самками, нематоди проникають в деревину. В стовбурі нематоди живляться гіфами грибів (Citratocystis spp.), які також переносяться вусачами. На сприятливих видах рослин сценарій розвитку соснової стовбурової нематоди (Bursaphelenchus xylophilus)  дещо відрізняється. Під час харчування молодих жуків на гілочках нематоди заселяють рослини через ранки, що утворюють комахи. У гілочках нематоди розмножуються у ходах живиці, уражуючи епітеліальні клітини. Приблизно через 3 тижні уражені дерева мають наочні симптоми всихання, які проявляються в зниженні виділення живиці. На цій стадії захворювання нематоди можуть вільно пересуватись всередині вмираючого дерева В результаті пошкоджень іноді гине весь ліс на великих площах.

Ознаки пошкодження:  Присутність на поверхні кори конічних «зарубок», зроблених самками роду Monochamus для відкладання яєць, вказує на заселення дерев вусачами. Під корою знаходяться молоді личинки та ходи, зроблені ними. Також на присутність шкідників вказують вихідні отвори та купки тирси біля стовбурів дерев.

Морфологія і біологія: Імаго завдовжки від 15 до 75 мм, у самців, зазвичай, вусики довші за тіло у 1,5-2 рази. Розповсюджений у хвойних та змішаних лісах. Заселяє частіше всього свіжозрубані, повалені або ослаблені дерева. Уражує у зоні тонкої або перехідної кори. Крім стовбура може заселяти товсті гілки та верхні частини коренів. Частіше всього заселяє крупні пиломатеріали. Літ жуків триває  з червня до осені. . Додаткове харчування в кронах продовжується 1-2 тижні. Самки відкладають  по 1-3 яйця (всього до 20) у вигризені насічки. При цьому на стовбурах з’являються насічки: на товстій корі  - у вигляді воронок, а на тонкій – у вигляді поперекових щілин. Личинки відроджуються  починаючи з другої половини червня – на початку липня. Молоді личинки спочатку гризуть кору, потім живляться поверхневими шарами деревини. Після живлення під корою вони заглиблюються через овальний прогризений отвір в деревину, частіше перед першою або другою зимівлею, в залежності від тривалості життєвого циклу, пов’язаного з умовами розвитку. При живленні під корою личинки прокладають звивисті ходи, що можуть сягати 17 см, завширшки 3 см. В результаті утворюється глибока крупна «червоточина», яка в круглих лісоматеріалах можуть бути наскрізними.  Вихід імаго, зазвичай, відбувається ввечері і вночі. Лялечкова колисочка утворюється в кінці ходу. Залялькування – з травня по липень. Цикл розвитку 1-3 роки.

Личинки відроджуються (в залежності від температурного режиму) через 6-14 днів. Личинки розвиваючись проходять 4 віки. Личинки 1-2 віків живляться у флоемі, 3-го віку - вгризаються у заболонь, утворюючи тунелі, які мають довжину 5-30 см.  Фаза личинки триває 280-320 днів. Личинка останнього віку утворює лялечкову колисочку в якій заляльковується (фаза личинки триває 12-20 днів). Порогові температури для розвитку яєць 12,7-13ºС, личинки 12,5ºС, лялечки 10,6ºС. Зимує личинка останнього віку. Навесні наступного року лялечка розвивається 2 тижні.

Шляхи поширення:  Жуки можуть самостійно поширюватися на відстань до 3,3 км., але здебільшого вони мігрують лише на сотню метрів. При міжнародній торгівлі можливе завезення імаго та личинок з зараженою деревиною та виробами з неї. У комах шанси вижити зростають при великих об’ємах деревини, тому пиломатеріали та колоди є більш небезпечними, ніж тирса.

Фітосанітарні заходи: Заборонено завезення всіх форм деревини хвойних порід із країн поширення соснової стовбурової нематоди. При необхідності вона повинна бути вільна від льотних отворів вусачів та висушена при високій температурі. Однак з нематодами та вусачами необхідно боротися не лише при завезенні деревини. У Японії була розроблена система заходів догляду за лісом з видаленням загиблих та уражених дерев, щоб запобігти їхньому перетворенню у джерело зараження, та боротьба з жуками-переносниками шляхом обробок інсектицидами. Для тирси рекомендується прогрівання гарячим паром або фумігація. Встановлено, що для знищення шкідника і його переносників ефективним є лише прогрівання при високій температурі з нагріванням всіх дерев’яних предметів до 60ºС. Пакувальний матеріал повинен бути висушеним або знезараженим і відповідати всім вимогам стандарту №15 (ISPM №15).

 

всi новини ?