<center>ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ                        ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ</center>                                                                                                                                                                                                                                       <center>ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ                        ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ</center>

ВІРУС ПЛЯМИСТОСТІ ТОМАТУ (ВІЛТ) збудник (Tomato spotted wilt tospovirus)

ВІРУС ПЛЯМИСТОСТІ ТОМАТУ (ВІЛТ) збудник (Tomato spotted wilt tospovirus)

Останніми роками вірусні хвороби створюють неменшу проблему, ніж грибкові та бактеріальні. На жаль, у нас їх часто недооцінюють, а боротьба з ними потребує доволі високого фахового рівня, та наші фермери й фахівці не завжди володіють потрібними знаннями.

На початкових стадіях вірусні захворювання важко помітити, тому віруси здатні знищити поле повністю. Одним з найбільш загрозливих вірусів томату у сільському господарстві, що в деяких випадках може спричинити надзвичайно великі негативні економічні втрати, відмічають вірус плямистості томату (вілт) збудником якого є Tomato spotted wilt tospovirus.  Патоген крім томату здатний уражувати рослини понад 80 родин. Захворювання дуже шкідливе. Уражена розсада гине. При ураженні рослин у фазі розетки або на початку бутонізації врожай знижується на 70-80, а при ураженні у фазі цвітіння — на 10-14%. Хвороба також погіршує смакові якості і товарний вигляд плодів. Щорічні втрати врожаю в світі, викликані цим вірусом, складають понад мільярд доларів США.

Вперше вірус плямистості томату був описаний на початку ХХ століття в Австралії. Останнім часом захворювання виявляють як у плівкових теплицях, так і у відкритому ґрунті на території України, Польщі, Узбекистану.

Симптоми

На листовій пластині з’являються жовтуваті або фіолетові кільця та плями розміром 3-4 мм. Вони стають некротичними та виходять між бічними жилками листа. Через 10 днів вони збільшуються і навколо них з’являються ділянки хлорозної тканини. Прожилки товщають, лист скручується.

На черешках і стеблі формуються коричневі і чорні смуги. Верхівки рослин часто відмирають, а квітки деформуються.

Зелені плоди покриваються коричневими, зеленими або блідими кільцями, а навколо плодоніжки з’являються коричневі смуги. При дозріванні плоди стають яскравого жовто-червоного кольору.

Хвороба здатна набувати хронічний характер, що сприймається як лікування, але все-таки вірус живе в культурі. Згодом вся рослина зупиняється в рості та в’яне.

Умови для розвитку

У зовнішньому середовищі вірус руйнується, тому живе лише в рослинах-резерваторах і комахах-переносниках. При температурі +20°С його інкубаційний період складає 5 днів.

Джерело зараження

Переносниками хвороби є трипси. Вони харчуються соком заражених рослин в стадії личинки, але стають носіями вірусу лише в дорослому віці та здатні передавати інфекцію своєму потомству. Також вірус може передаватися механічним шляхом.

Умови навколишнього середовища, сприятливі для розвитку – це підвищена вологість ґрунту і температура повітря, слабка аерація.

Збудник хвороби розповсюджується тютюновим трипсом, в тілі якого зимує. Цикл розвитку трипса триває 20 днів, за вегетаційний період він може дати до шести поколінь. Трипс уражується вірусом в фазі личинки під час живлення на хворих рослинах. Поширення вірусу в межах культури томату (з рослини на рослину), як правило, дуже незначне.

Відомо 1000 видів господарів вірусу, серед яких: тютюн, квасоля, боби, салат, картопля, перець солодкий, жоржина, айстри, чорнобривці, гербера, пеларгонія і гладіолус.

Заходи боротьби

Так як і інші віруси, вірус плямистості томату вилікувати неможливо. Тому, слід проводити профілактичні заходи. дотримуватися просторової ізоляції помідорів від посівів інших пасльонових культур, знищення багаторічних бур'янів. В боротьбі з трипсами слід проводити обприскування посівів інсектицидами. Один із дієвих способів боротьби з вірусами на томатах є знищення бур’янів у полі і на прилеглих територіях. Слід дотримуватися всіх агротехнічних способів вирощування культури на належному рівні, що сприятиме зменшенню вірусного (інфекційного) навантаження на рослини та збільшенню виробництва екологічно безпечної продукції томатів. Запобігання розповсюдження патогену в нових районах (карантин та сертифікація насіннєвого матеріалу). Селекція та вирощування вірусостійких сортів та гібридів томату.

 


 

всi новини ?