<center>ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ                        ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ</center>                                                                                                                                                                                                                                       <center>ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ                        ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ</center>

Суничний квіткоїд Anthonomus bisignifer S

Суничний квіткоїд Anthonomus bisignifer S

Суниця садова є основною ягідною культурою в Україні. У 2015 р. загальна площа під нею становила понад 9000 га, а валовий збір ягід сягнув понад 50 тис. т.

Обсяги імпорту садивного матеріалу щорічно збільшуються  й з огляду на це, зростає і ризик потрапляння на українські полуничні плантації карантинних шкідників, раніше невідомих у нашій країні.

Багатьом виробникам ароматної ягоди відомі такі шкідники, як суничний кліщ, суничний листоїд, малиново-суничний довгоносик, також уже є навіть певний досвід у боротьбі з ними. Однак існує ймовірність того, що разом із імпортною розсадою можуть з’явитись і раніше відсутні на території Україні шкідники. Йдеться про карантинного для України довгоносика – суничного квіткоїда.

Суничний квіткоїд зимує у фазі імаго під рослинами полуниці або у підстилці прилеглих лісів та інших насаджень Жуки залишають місця зимівлі навесні, коли повітря прогріється до температури 15,5°С, зазвичай у кінці квітня. Вони відразу ж переходять на рослини, які рано утворюють бутони та ягоди. З фенологічної точки зору полуниця ідеально придатна для їхнього живлення, адже фази розвитку цієї культури відповідають потребам жуків саме під час виходу після зимівлі, у період їхнього спарювання та відкладання яєць.

Жуки: завдовжки 3–4,5 мм, забарвлення мінливе – від червонувато-коричневого до чорного. Голова і передньоспинка темно-коричневі або чорні (самка темніша за самця). Передньоспинка звужена до передньої частини, посередині і з боків є смужки білуватих лусочок, інша частина вкрита поодинокими коричнюватими лусочками. Щиток маленький, щільно вкритий білуватими лусочками; надкрила – від блідо-коричневого до темно-червоно-коричневого кольору, їхня темніша трикутної форми бокова частина обмежовується смугою щільних білуватих лусочок видовженої форми. Ноги світло-коричневі, передні стегна із одним маленьким зубцем, гомілки тоненькі. Черевце повністю темно-коричневе або чорне, не дуже щільно вкрите білуватими видовженими лусочками. На кожному надкриллі може бути темна пляма.

Яйце: розміром до 0,5 мм, біле, блискуче. Личинка: блискуча, біла, потім сірувата, циліндрична, вигнута, безнога, із маленькою світло-коричневою головою завдовжки близько 3–4 мм. Лялечка: жовтувато-біла, розміром приблизно 2–3×1–2 мм, заляльковується у залишках бутона (пуп’янка).

За результатами оцінки фітосанітарного ризику у разі проникнення шкідника на територію України, він зможуть акліматизуватись у Закарпатській, Одеській, Херсонській, Миколаївській областях, а також у Криму. Тому завезення садивного матеріалу рослин-живителів (Fragaria, Vaccinium, Rosa, Rubus) із країн, де виявили A. bisignifer, має відбуватися лише з районів, вільних від цих шкідників, садивний матеріал – отриманий із розсадників, які визнано вільними від шкідників упродовж останнього вегетаційного сезону.

Покозій і Гадзало (1988) виявили, що найбільш ефективними піретроїдами проти A. bisignifer S A. були перметрин, циперметрин, фенвалерат і дельтаметрин. Стандарт EPPO щодо належної практики захисту рослин для полуниці (OEPP/EPPO, 1996) пропонує одноразове обприскування різними піретроїдами. Відомостей про біологічний контроль немає.

 


 

всi новини ?