<center>ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ                        ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ</center>                                                                                                                                                                                                                                       <center>ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ                        ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ</center>

                   

ШКОДОЧИННІСТЬ ВУСАЧІВ РОДУ МОНОХАМУС

ШКОДОЧИННІСТЬ ВУСАЧІВ РОДУ  МОНОХАМУС

Ліси, що мають велике ґрунтозахисне, водоохоронне і кліматичне значення, відіграють велику роль у господарстві країни. Але продуктивність їх часто знижується  багатьма факторами і насамперед шкідливою діяльністю комах. Розмножуючись у масовій кількості, деякі з них, призводять до часткової або повної загибелі не тільки окремих дерев, але й цілих лісових масивів. враховуючи високу шкодочинність небезпечних шкідників лісових насаджень 30 видів внесено до “Переліку регульованих шкідливих організмів”, що мають карантинне значення для України. Дев’ять видів карантинних шкідників віднесено до списку А-1: Карантинні організми, відсутні на території України та належать до вусачів роду Monochamus: M. alternatus Hope – Вусач мінливий, M. carolinensis Oliv. – Вусач каролінський, M. marmorator Kirb. – Вусач мармуровий, M. mutator Le Cont. – Вусач змінний, M. nitens Bat. – Вусач сяючий, M.notatus Drury. – Вусач помічений, M. obtusus Cas. – Вусач тупий, M. scutellatus Say. – Вусач щитовий, M.titillator Fabr. – Вусач дрібний.

Найімовірніший і швидкий шлях проникнення вусачів на територію України — перевезення личинок, лялечок та імаго з різноманітними  лісоматеріалами  під  час  торгівлі. Це деревина, дерев’яна тара, пакувальні матеріали, необроблені вироби з дерева, садивний матеріал, який є рослиною-господарем для вусача.

 Шкода, що наноситься жуками і личинками цього роду, особливо істотний при масовому розмноженні в місцях лісоповалу, лісозаготівель. Так само розмноження відбувається  часто в розріджених  ділянках лісу, при річному зберіганні в лісі неокоренних лісоматеріалів.. При цьому  вусачи заселяють практично здорові дерева, завдаючи їм великих  фізіологічних  пошкоджень ,а личинки прокладають ходи в стовбурах, тим самим знижують якість деревини.  Крім того, вусачі є переносниками мікроскопічного, але виключно небезпечного патогена - соснової стовбурової нематоди, який в сприятливих кліматичних умовах здатний викликати масове в'янення  хвойних насаджень. Один жук може бути носієм до 300000 нематод. Самки жука в період відкладання яєць переносять личинок нематод  четвертої  стадії розвитку із заражених дерев на здорові. Через рани, нанесені жуками, нематоди проникають в деревину здорового дерева. Харчуючись на епітеліальних клітинах смоляних каналів, гіфами грибів (Citratocystis spp.),  нематоди, швидко розмножуються, розселяються по всьому дереву і вбивають його за кілька тижнів. Вусачі поду Монохамус – переносники нематод! В результаті пошкоджень іноді гине весь ліс на великих площах.

Ознаки пошкодження.  присутність на поверхні кори конічних «зарубок», зроблених самками роду Monochamus для відкладання яєць, вказує на заселення дерев вусачами. Під корою знаходяться молоді личинки та ходи, зроблені ними .Також на присутність шкідників вказують вихідні отвори та купки тирси біля стовбурів дерев.

Морфологія і біологія. Імаго завдовжки від 15 до 75 мм, у самців, зазвичай, вусики довші за тіло у 1,5-2 рази (мал.1.А). Переважно усі вусачі дають одну повну генерацію за рік, однак для деяких видів у північній частині свого ареалу необхідно 2 роки для однієї генерації. Літ імаго починається в середині квітня і триває до вересня. Пік активності – травень- липень. Вихід імаго, зазвичай, відбувається ввечері і вночі. Для статевого дозрівання імаго необхідно додаткове живлення впродовж 10 днів. Жуки живляться молодими пагонами та корою. Статевозрілі жуки віддають перевагу ослабленим деревам або щойно зрубаним колодам, на яких паруються і відкладають яйця. Самки починають відкладати яйця на початку червня, період відкладання яєць триває до першої декади вересня. Плодючість однієї самки від 100 до 200 яєць. Самки мають міцні щелепи (мандибули), якими вони роблять надгризи («зарубки») на корі дерев, куди відкладають яйця. Оптимальна температура для відкладання яєць 20ºС.

Личинки відроджуються (в залежності від температурного режиму) через 6-14 днів. Личинки розвиваючись проходять 4 віки. Личинки 1-2 віків живляться у флоемі, 3-го віку - вгризаються у заболонь, утворюючи тунелі, які мають довжину 5-30 см.Фаза личинки триває 280-320 днів. Личинка останнього віку утворює лялечкову колисочку в якій заляльковується (фаза личинки триває 12-20 днів). Порогові температури для розвитку яєць 12,7-13ºС, личинки 12,5ºС, лялечки 10,6ºС. Зимує личинка останнього віку. Навесні наступного року лялечка розвивається 2 тижні.

Шляхи поширення:  Жуки можуть самостійно поширюватися на відстань до 3,3 км., але здебільшого вони мігрують лише на сотню метрів. При міжнародній торгівлі можливе завезення імаго та личинок з зараженою деревиною та виробами з неї. У комах шанси вижити зростають при великих об’ємах деревини, тому пиломатеріали та колоди є більш небезпечними, ніж тирса.

Фітосанітарні заходи: Заборонено завезення всіх форм деревини хвойних порід із країн поширення соснової стовбурової нематоди. При необхідності вона повинна бути вільна від льотних отворів вусачів та висушена при високій температурі. Однак з нематодами та вусачами необхідно боротися не лише при завезенні деревини. У Японії була розроблена система заходів догляду за лісом з видаленням загиблих та вражених дерев, щоб запобігти їхньому перетворенню у джерело зараження, та боротьба з жуками-переносниками шляхом обробок інсектицидами. Для тирси рекомендується прогрівання гарячим паром або фумігація. Встановлено, що для знищення шкідника ефективним є лише прогрівання при високій температурі з нагріванням всіх дерев’яних предметів до 60ºС. Пакувальний матеріал повинен бути висушеним або знезараженим і відповідати всім вимогам стандарту №15 (ISPM №15).

Одним із найважливіших завдань карантину рослин є своєчасне виявлення, локалізація і ліквідація регульованих шкідливих організмів, у тому числі і шкідливих організмів лісу. Для своєчасного запровадження системи заходів з попередження їх розповсюдження працівники ГУ Держпродспоживслужби  постійно обстежують лісові насадження та оглядають лісо- і пиломатеріали. Уся продукція лісо- та пиломатеріалів, що імпортується в Україну, підлягає ретельному догляду та лабораторній експертизі, а також, у разі потреби, іншим фітосанітарним процедурам.


 

всi новини ?