<center>ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ                        ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ</center>                                                                                                                                                                                                                                       <center>ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ                        ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ</center>

                   

Шкодочинність ясеневої смарагдової вузькотілої златки

Шкодочинність ясеневої смарагдової вузькотілої златки

На території України влітку 2019 року було підтверджено наявність карантинного шкідника – ясеневої вузькотілої смарагдової златки (Agrilus planipennis). Цей вид було виявлено на північному сході Луганщини, а саме – у Марківському районі (0,9 га). Зважаючи на те, що спалахи ясеневої смарагдової вузькотілої златки спричинили на початку цього тисячоліття загибель понад 20 млн дерев ясена у штаті Мічиган (США) та в провінції Онтаріо (Канада), а в Росії поширилися від Москви до Волгограда й Воронежа, слід негайно вжити заходи щодо попередження поширення цього шкідника в Україні.

Шкідник вкрай небезпечний для ясена, деяких видів в`язів, горіху. Також пошкоджує листяні породи дерев: тополю, осику, клен, березу, вільху, дуб, граб, липу, ліщину.

Жук смарагдово-зелений із золотистим, бронзуватим або фіолотевим забарвленням довжиною 7,5-15,00 мм і шириною до 3мм. Яйця овальні, 1×0,6 мм. Довжина личинок до 3 см. Лялькування відбувається в кінці квітня – травня. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал. Льотний отвір типовий для видів роду Agrilus D-подібної форми, шириною 3-4 мм.

Здебільшого Agrilus planipennis пошкоджує дерева полезахисних насаджень, рідше - у глибині лісу. Значної шкоди завдають як личинки, так і імаго. Жуки живляться листям дерев, личинки завдають шкоди стовбурам. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Пошкоджені дерева мають розріджену крону, уздовж старих ходів з’являються здуття та тріщини, що призводить до вторинного зараження хворобами, а згодом і до їх загибелі. На території України златка може розмножуватися при середній температурі в +19 і зимувати при -30. При активному розмноженні за 6-7 років комаха починає завдавати серйозної шкоди насадженням - може зникнути від 35 до 100 % уражених дерев.

Смарагдова златка здатна розповсюджуватись з транспортними засобами,  вантажами  садивного матеріалу, дерев’яним пакувальним матеріалом і дровами в усіх стадіях розвитку. Імаго самостійно поширюється на незначні відстані (від 1 до 20 км.). Саме тому зона карантину становить 20 км.

Хімічні методи боротьби не дають ефективного результату і тому  повністю не зупиняють подальше поширення  ясеневої смарагдової вузькотілої  златки.

Основними профілактичними заходами подальшого розповсюдження  комахи є:

  • тимчасове обмеження масштабних посадок ясеня;
  • створення оптимально зімкнутих насаджень. Приваблення в насадження і охорона  комахоїдних птахів, особливо дятлів, які знищують личинки  і лялечки  златки під час зимівлі;
  • визначення меж заселення  насаджень шкідником;
  • встановлення нагляду за її подальшим розвитком, в т. ч. з використанням феромонних пасток Ліндгрена;
  • для виявлення ходів личинок  златки необхідно видаляти кору з живих дерев;
  • своєчасне вирубування заселених дерев шляхом  вибіркових або суцільних санітарних рубок восени або взимку з наступним їх спалюванням.

 

всi новини ?