<center>ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ                        ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ</center>                                                                                                                                                                                                                                       <center>ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ                        ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ</center>

                   

Прогноз фітосанітарного стану агроценозів Київської області та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських культур в квітні 2021 року

         Агрометеорологічні умови зимового періоду 2020-2021 р.р. для зимуючих сільськогосподарських культур на Київщині були задовільними. Результати відрощування монолітів озимих культур, взятих із полів, показали, що перезимівля їх відбулася задовільно. У більшості зразків загиблих рослин не виявлено, переважна кількість рослин перебуває у доброму та задовільному стані.  З 18-23 березня рослини зимуючих озимих культур відновили вегетацію. За даними весняних контрольних обстежень, проведених спеціалістами управління фітосанітарної безпеки на визначення стану шкідників після зимівлі, заселення ними полів, садів, інших сільськогосподарських угідь, установлено, що загинуло 5-50% шкідливих комах. В квітні відбуватиметься вихід фітофагів із місць зимівлі, заселення ними рослин та подальший розвиток їх. Опади та підвищення вологості повітря сприятимуть поширенню хвороб у посівах.

         Фітосанітарна ситуація в агроценозах області визначатиметься  комплексом агрокліматичних,  природних і господарських факторів,  вплив яких  позначиться на процесі регулювання чисельності шкідників та розвитку хвороб на господарсько - невідчутному рівні, що забезпечить сприятливий стан посівів.

Шкідники і хвороби зернових культур зернобобових культур та багаторічних трав

Протягом вегетації найбільшої шкоди посівам зернових  колосових  культур завдаватимуть  хлібні клопи, злакові попелиці, блішки, п`явиці,  трипси, хлібні жуки. Слабка шкодочинність хлібної жужелиці. злакових мух проявлятиметься у окремих вогнищах. Нерідко  зазначені шкідники   завдають шкоду посівам зернових колосових культур одночасно, тому планувати застосування інсектицидів слід з урахуванням  цілого комплексу шкідників.

         За перевищення шкідниками порогів шкодочинності посіви потрібно обробити інсектицидами згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених для використання в Україні".

Хлібна жужелиця (турун) в зернових агроценозах Київщини останні роки розвивається на незначних площах за допорогової чисельності і практично не має господарського значення, чому сприяє дотримання сівозміни та зменшення господарствами площ посіву озимих зернових колосових культур по стерньових попередниках. Осінним обстеженням озимої пшениці під врожай 2021 року шкідника за середньої чисельності 0,5 екз. на кв.м було виявлено на 2% від обстежених площ у осередках Білоцерківського, Кагарлицького, Сквирського, Таращанського, Тетіївського районів. В квітні у місцях розповсюдження личинки хлібної жужелиці будуть харчуватися, закінчать свій розвиток та будуть лялькуватися. В фазу весняного кущення за виявлення в осередках після стерньових попередників 3-4 личинки туруна на кв.м  провести обприскування інсектицидами: Альфагард 100, КЕ - 0,10-0,15 л/га; Нурел Д, КЕ – 0,75-1,0 л/га; Пірінекс Супер, КЕ – 1,0 л/га або іншими.

         Хлібні клопи, у популяції яких клоп шкідлива черепашка залишиться домінуючим видом, у зернових агроценозах області завдаватимуть найбільшої шкоди насамперед, озимій пшениці, починаючи з перших днів появи їх у посівах і до відльоту на зимівлю. Окрім шкідливої черепашки, розповсюдженою є також елія гостроголова.

         За прогрівання листкової підстилки до 12-14ºС розпочнеться пробудження перезимувалих клопів, а за настання стійкої денної температури повітря в межах 18-19ºС фітофаги будуть мігрувати до посівів озимої пшениці.

         Після повного переселення перезимувалих клопів у посіви необхідно провести обстеження полів та за ЕПШ 2-4 екз. на кв. м під час виходу озимих зернових в трубку проводять обробки, передусім в осередках накопичення фітофагів, рекомендованими інсектицидами: Актара 240 SC, к.с.-0,15 л/га; Актор, ВГ – 0,1-0,14 кг/га; Альтекс, КЕ – 0,1-0,15 л/га; Бі-58 новий, к.е.-1,5 л/га; Децис ф-Люкс, 25 EC, KE-0,3-0,4 л/га; Енжіо 247  SC, КС - 0,18-0,22 л/га; Карате 050 ЕС, к.е - 0,15 л/га; Ламдекс, СК – 0,15 л/га; Нурел Д, КЕ – 0,75-1,0 л/га; Престо, КС – 0,3-0,4 л/га; Сумітіон, КЕ - 1,0 л/га; Фатрін, КЕ- 0,1-0,15 л/га; Шаман, КЕ - 0,75 л/га, ін.

Під час проведення фітосанітарного моніторингу зернових колосових культур на заселення клопами та визначення ЕПШ слід враховувати, що за прохолодної погоди комахи перебувають у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками грунту.

         Злакові мухи. Останнім часом за умов впровадження у господарствах області інтегрованого захисту рослин, чисельність та шкідливість цих внутрішньостеблових фітофагів у зернових агроценозах зменшилися до незначних, або навіть до повної їх відсутності.

В квітні відбуватиметься відродження, розвиток та слабка шкодочинність личинок озимої мухи та опомізи. Личинки шведських мух (вівсяної та ячмінної), гессенської мухи будуть лялькуватися у стеблах 0,3-2% озимих рослин, з переважанням шведських мух. Гессенська муха розвиватиметься у невеликих осередках окремих господарств за незначної кількості та практично не малтиме господарського значення. Розпочнеться літ весняної генерації мух, розвиток яких очікується слабким, імаго відкладатимуть яйця переважно на сходи ярих колосових культур, також і на кукурудзу.

Хлібні блішки, здебільшого смугаста, повсюдно заселятимуть посіви озимих зернових культур, насамперед крайові смуги. За зиму зберіглося 75-90% зимового запасу хлібних блішок. За нестійкої прохолодної погоди заселення полів жуками буде повільним, з встановленням сухої жаркої погоди активність фітофагів зростатиме. За появи сходів ярих зернових, шкідники мігруватимуть до них та наносимуть пошкодження ярині переважно у слабкому та середньому ступені.

Злакові п’явиці (синя та червоногруда) за весняного кущення озимих колосових культур будуть заселяти посіви та розвиватимуться за допорогової чисельності, концентруючись по краям полів. З появою сходів ярих культур жуки будуть заселяти  їх. Злакові цикади за теплої посушливої погоди завдаватимуть шкоди зерновим колосовим, найбільшої шкоди від них слід чекати на ярих культурах. При цьому необхідно пам’ятати, що ці комахи являються переносниками вірусних та мікоплазмених хвороб, ймовірність розвитку яких зберігатиметься.

Проти вищезазначених шкідників за ЕПШ хлібної блішки – 30-50 екз. на кв.м, шведської мухи – 40-50 екз. на 100 помахів сачком, п’явиці – 10-30 жуків на кв.м посіви обробляють в крайових смугах, а за необхідності всуціль полів, застосовуючи Альфагард 100, КЕ - 0,10-0,15 л/га; Бі-58 новий, к.е.-1,5 л/га; Борей, КС – 0,12-0,14 л/га; Данадим Мікс, КЕ – 1,0 л/га; Децис-ф-Люкс, 25 EC, KE - 0,20-0,25 л/га; Карате Зеон 050 СS, СК - 0,15-0,3 л/га; Каратель ЕС, КЕ -  0,15 л/га; Моспілан, ВП - 0,1-0,15 кг/га, Сумі-альфа, КЕ – 0,25-0,3 л/га, Том, КЕ 0,1-0,15 л/га або іншими рекомендованими препаратами.

         Протягом зимового періоду в ґрунті, на рослинних рештках та зимуючих рослинах зберіглася та накопичилася інфекція патогенів-збудників хвороб. Під час весняного відновлення вегетації обстеженням посівів озимих колосових культур на виявлення фітосанітарного стану на нижньому листі 3-15% рослин озимої  пшениці відмічено пікніди та міцелій септоріозу, який поширюється за температури +9–280С. У добре розвинутих з осені та загущених посівах симптоми борошнистої роси спостерігаються  на 1-3, макс.15% рослин. Надалі за відновлення вегетації та підкормки рослин азотними добривами еризифоз може інтенсивно прогресувати. Ураженість кореневими гнилями проявляється на 0,5-5% рослин. Ураження рослин озимого ячменю гельмінтоспоріозом складає 2-8, макс. 45% (П-Хмельницький р-н). Розвиток хвороб відбувається у слабкому ступені. Подальшому розвитку захворювань сприятиме тепла (16-23ºС) та волога, дощова погода. З появою сходів ярих зернових культур відбуватиметься ураження посівів комплексом хвороб.  

Під час виходу в трубку за інтенсивності ураження 1% борошнистою росою, гельмінтоспоріозними плямистостями, ринхоспоріозом, 3-5% септоріозом листя та у разі появи церкоспорельозу рослини оздоровлюють одним із рекомендованих фунгіцидів: Абакус, мк.е. 1,25-1,75 л/га, Альто  240 ЕС, КЕ -0,3-0,4 л/га, Альфа-Стандарт, КС – 0,5 л/га, Бампер Супер, КЕ - 0,8-1,2 л/га, Ікарус Турбо, КС- 0,3-0,6 л/га, Рекс Плюс, СЕ - 0,8-1,2 л/га, Топсін-М 500, КС -1,2-1,4 л/га, Тілт Турбо 575 ЕС, КЕ-0,8-1,0 л/га, Фолікур 250 ЕW, ЕВ- 0,5-1,0 л/га або інші.

         Проти бур’янів у фазу весняного кущіння озимої пшениці використовують рекомендовані «Преліком...) гербіциди, надаючи перевагу препаратам широкого спектру дії, які можна застосовувати до фази утворення прапорцевого листка. Боротьбу з бур'янами в посівах зернових за необхідності, доцільно поєднувати із захистом рослин проти хвороб і шкідників.

Шкідники і хвороби зернобобових культур та багаторічних трав

         Бульбочкові довгоносики в квітні продовжать заселення та живлення у багаторічних бобових травах, із появою сходів гороху жуки мігруватимуть до них. Листкові, інші довгоносики та клопи повсюди розвиватимуться у посівах багаторічних трав. Перезимівля цієї групи комах пройшла задовільно, розвиток шкідників очікується на рівні минулого року.

         За виявлення у сходах насіннєвої люцерни у рік сівби 5-8 довгоносиків на кв. м застосовують Актеллік 500 ЕС, КЕ -1 л/га, Карате 050 ЕС, к.е. – 0,15 л/га, ін. 

         Насіння гороху перед посівом для запобігання розвитку комплексу хвороб (пліснявиння насіння, кореневі гнилі, аскохітоз, пероноспороз або інші) необхідно обробити Вітаваксом 200 ФФ, ВСК - 2,5 л/т, Вінцитом, 050 СS, КС - 2 л/т, Максимом 025 FS, ТН -1 л/т, Максимом XL 035 FS, т.к.с. – 1 л/т, іншими, з додаванням плівкоутворювачів (10 л води/т насіння).

         У разі виявлення у сходах гороху 1на кв. м 0-15 жуків бульбочкових довгоносиків посіви захищають Блискавкою, КЕ – 0,15-0,165 л/га, Коннектом 112,5 SC, КС – 0,4-0,5 л/га, Фаскордом, КЕ -0,1 л/га та іншими препаратами.

         Насіння сої перед посівом проти збудників грибних хвороб (кореневі гнилі, пероноспороз, церкоспороз, септоріоз) і бактеріозів протруюють одним із препаратів: Бенорад, ЗП- 3 кг/т, Віал Траст, КС - 0,4-0,5 л/т, Максим XL035 FS, т.к.с. -1,0 л/т, Металакс FS, ТН -2,0-2,5 л/т, Февер 300FS, ТН - 0,2-0,4 л/т, ін. Для захисту від комплексу наземних і ґрунтових шкідників сходів (дротяники, личинки хрущів, бульбочкові довгоносики, озима совка, паросткова муха та ін.) насіння сої оброблюють інсектицидними протруювачами: Гаучо Плюс 466  FS, TH (0,5 л/т); Кромадо, ТН – 0,8-1,0 л/т; ПІКУС 600, ТН – 0,3-0,5 л/т; Табу, КС- 0,4 - 0,6 л/т; Табу Нео, КС (0,6 - 0,8 л/т) та інші.

         В день сівби посівний матеріал сої обробляють штамами азотфіксуючих бактерій Ризоактив марка Р.-1 л/т; Ризоактив марка: Т,В,п.-2 кг/т; Ризогумін, торфяна форма, п. – 120-200 г/гектарну дозу насіння, а також для підвищення врожайності та імунітету рослин до хвороб проводять обробки насіння Біоінокулянтом–БТУ-р,р.-1-4 л/т або Біоінокулянтом–БТУ-т, п.-1-4 кг/т.

         Агротехнічні заходи (розпушування грунту, знищення кірки і сходів бур’янів досходовим боронуванням і післясходовими культиваціями) запобігатимуть розвитку на сходах сої фузаріозу, сім’ядольного бактеріозу.

Технічні культури

Озимий ріпак після перезимівлі відновив вегетацію у другій декаді березня, рослини знаходиться у доброму стані, який навесні у господарствах області покращували розпушуванням міжрядь, боронуванням, підживленням азотними добривами. Хрестоцвіті та ріпакові блішки у квітні заселятимуть посіви, переважно крайові смуги, та живитимуться на розеткових листках озимого ріпаку.

         З появою сходів ярого ріпаку блішки активно будуть заселяти посіви. За досягнення у ярих посівах ЕПШ хрестоцвітих блішок – 3-5 екз. на кв.м доцільно застосувати Альтекс, КЕ - 0,10-0,15 л/га; Альфа Супер, КЕ - 0,15 л/га; Галил, КС – 0,2-0,3 л/га; Канонір, ВГ – 0,05-0,07 кг/га; Протеус 110 OD, МД – 0,5-0,75 л/га, інші. 

Стебловий прихованохоботник, капустяна попелиця заселятимуть посіви ріпаків та будуть завдавати шкоди рослинам. Ріпаковий листкоїд, квіткоїд, оленка волохата шкодитимуть з фази бутонізації-початку цвітіння.

За виявлення до початку бутонізації рослин ріпаку понад 3 екз. на кв.м ріпакових листкоїда та пильщика, 2 гусениці на кв.м капустяних білана і совок (2, інших шкідників використовують дозволені до використання інсектициди: Альфагард, 100, КЕ - 0,10-0,15 л/га, Альтекс, КЕ - 0,10-0,15 л/га, Біскайя 240 OD, МД – 0,3-0,4 л/га; Каліпсо 480 SC, КС - 0,15-0,2 л/га, Карате Зеон 050 CS, СК - 0,15 л/га, Ламдекс, СК- 0,15 л/га, Моспілан, ВП - 0,1-0,12 кг/га, ін. Проти фомозу, пероноспорозу, інших хвороб (за появи ознак захворювання) рослини ріпаків оздоровлюють фунгіцидами: Амістар Екстра 280 SC, КС - 0,75-1л/га, Лутон, КС – 0,6-1,0 л/га, Піктор, КС - 0,5 л/га, Фитал, РК - 2,0-3,0 л/га, Форсаж, КС - 0,6 л/га, іншими.   

 

Заздалегідь, перед початком хімобробок ріпаку слід повідомити власників вуликів про необхідність прийняття заходів по охороні бджіл!

         У бурякосійних господарствах області за сходи цукрових буряків повсюдно будуть заселяти різноманітні фітофаги. Посівні площі культури повинні бути під постійним ретельним фітосанітарним контролем.

         Бурякові довгоносики (звичайний, сірий, ін.) у квітні за прогрівання грунту будуть переміщуватися у верхні шари грунту, за підвищення температури повітря до 15-20ºС і прогрівання грунту до 25-35ºС жуки масово виходитимуть із грунту, розпочнуть «піший хід» та поступове заселення сходів буряків. За високої ступені загрози сходам до та після сівби здійснюють обкопування буряковищ.

У фази сходи- 2-3 пари справжніх листків за виявлення у посівах звичайного бурякового довгоносика - 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, чорного 0,3, блішок – 3-7, мідляка – 0,3-0,5, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв. м сходи буряків захищають Актарою 25WG, ВГ-0,08 кг/га, Галілом, КС – 0,2-0,3 л/га; Енжіо 247 SC, КС - 0,18 л/га, Нурелом Д, КЕ - 0,8 л/га, Твіксом, КЕ - 0,8 л/га  та ін.

Листкова бурякова попелиця на первинних рослинах-господарях (калина, жасмин) продовжить відродження та розвиток.

             Дротяники і несправжні дротяники за теплої погоди та достатньої зволоженості грунту на буряках будуть шкідливими осередково, переважно у слабкому ступеню.

            Рослинам соняшнику від фази сходів до II пари справжніх листків будуть завдавати помірної шкоди південний сірий буряковий та інші довгоносики, личинки травневих хрущів, піщаний мідляк, дротяники та несправжні дротяники.

Для захисту проростків та сходів культури від грунтових та наземних шкідників насіння соняшнику перед посівом протруюють Гаучо 600 FS, ТН-6-9 л/т, Модесто Плюс 510 FS, ТН -8 л/т, Круїзером 600 FS, ТН 5,0 л/т, ін. Для знезараження насіння від збудників хвороб застосовують Апрон ХL 350 ES, ТН -3л/т, Вінцит 050 СS, КС -2л/т, Дерозал 500 SC, КС -1,5 л/т, Максим ХL 035 FS, т.к.с.- 6 л/т, Роялфло, ВСК -2,5-3 л/т.

         У фазу 1-2 пара справжніх листків за ЕПШ сірого та інших довгоносиків, піщаного мідляка, тощо понад 2 екз.на кв.м посіви обробляють інсектицидами: Камінарі, ВГ – 0,2-0,4 кг/га; Хлорпірівіт-агро, ХАНТЕР, КЕ-0,8-1,5 л/га або сумішами фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах.

 

Шкідники і хвороби плодових культур

         Перезимівля шкідників плодового саду пройшла задовільно, навесні збереглося 85-100% зимуючих комах.

         Плодові довгоносики (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд) в третій декаді березня повсюди в яблуневих садах розпочали вихід із зимової діапаузи та живлення бруньками плодових дерев. В квітні будуть відроджуватися та завдавати шкоди брунькам та молодим листям личинки попелиць, медяниць, кліщів,  гусениці розанової листокрутки.

За прогрівання грунту до 120С на глибині 10 см псевдогусениці яблуневого пильщика будуть заляльковуватися, а у фазу відокремлення бутонів розпочнеться виліт імаго. Гусениці яблуневої горностаєвої молі в другій половині квітня будуть виходити з-під щитків та харчуватися листям яблуневих дерев.

В плодових садах на початку розпускання бруньок та у фазу відокремлення бутонів-«рожевий бутон» для захисту від плодових довгоносиків (сірого брунькового довгоносика, квіткоїда), а також листокруток, личинок сисних фітофагів необхідно провести обприскування дерев Актарою, 240 SC, КС, 0,14-0,15 л/га, Енжіо, 247 SC,  КС, 0,18 л/га або Піринексом Супер, КЕ, 1,25-1,5 л/га з додаванням проти парші та інших хвороб Хоруса, 75 WG, ВГ, 0,25 кг/га, Чемп Ультра DP, ВГ, 2,0 кг/га або Косайда 2000, ВГ, 2,5 кг/га. За обробки сортів, що уражуються борошнистою росою, додають також Тіовіт Джет, 80 WG, в.г., 8,0 кг/га, Імпакт, 25 SC  КС, 0,1-0,15 л/га, Алмаз, 100,КЕ 0,3–0,4 л/га або Талендо, 20 КЕ, 0,2-0,25 л/га.

 

Багатоїдні шкідники

         У квітні відновиться живлення грунтових шкідників: дротяників і     несправжніх дротяників, личинок хрущів, гусениць підгризаючих совок. За умов теплої погоди та достатнього зволоження грунту шкодочинність комах спостерігатиметься в окремих осередках і в цілому буде проявлятися на рівні минулого року, за чисельності, що не перевищує ЕПШ.

 


 

всi новини ?