<center>ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ                        ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ</center>                                                                                                                                                                                                                                       <center>ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ                        ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ</center>

Карантинний шкідник - суничний брунькоїд (Anthonomus signatus Say)

З кожним днем збільшуються обсяги імпорту посадкового матеріалу й з огляду на це, зростає ризик потрапляння на українські полуничні плантації карантинних шкідників, раніше невідомих у нашій країні.

Суничний брунькоїд, що належать до родини довгоносиків (Curculionidae) – є карантинним організмом, який відсутній в Україні. Anthonomus signatus - північноамериканський шкідник суниці, але цей вид також пошкоджує малину, ожину, чорницю, лохину. Крім цього, шкідник зустрічається на багряннику канадському, що має декоративне значення, і на представниках роду перстачу.

Поширений суничний брунькоїд в Канаді та США. На сьогодні він класифікується як головний шкідник суниці та другорядний малини й ожини на Сході та Північному Сході Північної Америки.

За зовнішніми ознаками жук завдовжки 2–3 мм червоно-коричневий з великою темною плямою на задній половині надкрилець. Щиток маленький, щільно вкритий білуватими лусочками (Рис.1)

Рисунок 1. Anthonomus signatus (суничний брунькоїд);

доросла особина у квітці Rubus spp.

Яйце: розміром до 0,5 мм, біле, блискуче (Рис.2). Личинка: блискуча, біла, потім сірувата, циліндрична, вигнута, безнога, із маленькою світло-коричневою головою завдовжки близько 3–4 мм (Рис.3). Лялечка: жовтувато-біла, розміром приблизно 2–3×1–2 мм, заляльковується у залишках бутона (пуп’янка).

Рисунок 2. Яйце                        Рисунок 3. Личинка

З фенологічної точки зору суниця ідеально придатна для їхнього живлення, адже фази розвитку цієї культури відповідають потребам жуків саме під час виходу після зимівлі, у період їхнього спарювання та відкладання яєць. Ранні сорти більш сприйнятливі, ніж пізні сорти. Серйозні втрати врожаю можуть бути викликані високими інвазіями A. signatus.

Брунькоїди можуть обгризати листки і пуп’янки суниці, але основні втрати культура зазнає за пошкодження пуп’янків самками під час їхньої яйцекладки (Рис.4). Личинка розвивається всередині бутона й досягає зрілості через 3–4 тижні, а потім там же заляльковується. Фаза лялечки проходить також у середині пуп’янка й триває 4–9 днів.

Рисунок 4. Пошкоджені пазухи квіткових бруньок суниці

Для зниження ймовірності інтродукції A. signatus з Північної Америки існують фітосанітарні заходи. Проникнення шкідників можна зменшити, якщо рослини-господарі для посадки, такі як рослини суниці, будуть отримані з вільних ділянок від A. signatus. У місцях, де зустрічається шкідник, інсектициди є єдиним інструментом боротьби.

Оскільки інсектициди є єдиним інструментом боротьби з A. signatus, а період активності комах збігається з цвітінням суниці, застосування пестицидів, спрямованих на брунькоїда, збігатиметься з бджолами та іншими запилювачами, які відвідують суницю (оскільки вони мають ентомофільне запилення ). Як наслідок, може виникнути негативний вплив.

Фактори, на які слід звернути увагу щодо запобігання проникненню та поширенню шкідника:

  • Симптоми, тобто зрізані бруньки, помітні під час польових оглядів.
  • Дорослих жуків можна виявити при візуальному огляді.
  • Живці суниці, які продаються як рослини для посадки без ґрунту або середовища для вирощування, зменшують ймовірність того, що стадії перезимівлі будуть присутні.
  • Біологічні фактори (одне покоління на рік, статеве розмноження) перешкоджають вірогідності зараження A. signatus; повільний рух завадить його поширенню.

За результатами оцінки фітосанітарного ризику, у разі проникнення A.signatus на територію України, він зможе акліматизуватись у Закарпатській, Одеській, Херсонській, Миколаївській областях, а також у Криму.

 


 

всi новини ?