<center>ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ                        ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ</center>                                                                                                                                                                                                                                       <center>ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ                        ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ В КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ</center>

                   

Карантинна хвороба-пасмо льону

Пасмо льону — карантинна хвороба, яка спричиняє засихання і задерев’яніння стебел, внаслідок чого волокно стає ламким, коробочки можуть не розвиватися. Пасмо знижує урожай насіння, зменшує кількість волокна та погіршує його якість. Волокно стає коротким і легко розривається при обробці. Втрати врожаю становлять 30-50%, інколи — 70%. На уразливих сортах льону пасмо знижує вміст олії на 9%. У коробочках, що розвинулись, утворюється щупле і неповноцінне насіння.

Па́смо льо́ну (лат. Mycosphaerella linicola Naumov), збудником якого є гриб Mycosphaerella linicola, уражує льон та всі види роду Linum.

Для льону олійного пасмо лишається карантинною хворобою. Найшкідливіше при сильному ураженні, коли плями складають більше 25% поверхні стебла. У такому разі номер соломки знижується на 0,25 – 0,5, вихід волокна – до 3%.

Ознаки хвороби виявляються вже на сходах. У фазі “ялиночки” на сім’ядолях з’являються різкі коричневі плями, які охоплюють усю їх поверхню. При підсиханні сім’ядолі покривається злегка опуклими темними точками (пікнідами) і обпадають. Пізніше на справжньому листі виникають округлі коричневі плями, які також покриваються концентричними кругами пікнід. З хворого листя плями поступово переходять на стебло, внаслідок чого він стає строкатим. Особливо яскраво ознаки проявляються передприбиранням. До моменту достигання льону плями стають сірими, з бурими краями і безліччю пікнід. За сильного ураження все поле набуває сірого відтінку. У місцях уражень стебло відмирає. Бура плямистість з пікнідами утворюється також на пуп’янках і коробочках. Дуже уражені пуп’янки відмирають, а коробочки недорозвинене. Нерідко в уражених коробочках формується недорозвинене, щупле насіння.

Шкідливість хвороби полягає у випаданні сходів, чим зумовлена зрідженість посівів у вигляді «лисин». При ураженні дорослих рослин погіршується якість волокна, зменшується врожай насіння. Волокно стає слабким, ламким, а насіння в уражених коробочках недорозвинене, щупле, часто зовсім не формується.

Основним джерелом первинного ураження посівів льону є заражене насіння та ґрунт.  Спороношення під час вегетації поширюються за допомогою вітру, краплинок дощу і комах.

Хвороба поширюється вогнищами. Життєздатність збудника зберігається в грунті і на рослинних залишках до 7 років. При сильному розвитку хвороби знижується якість волокна (до 4 номерів) і його вихід (до 3%), відбувається опадання коробочок або їх недорозвинення. Особливо шкідливе пасмо у вологі роки.

Забороняється завезення насіннєвого матеріалу льону з заражених зон країн поширення M. Linicola. Насіннєвий матеріал дозволяється завозити за умов відсутності захворювання, що встановлюється шляхом обстежень та фітосанітарної експертизи місць вирощування у період вегетації. При завезенні насіннєвий матеріал підлягає обов’язковому інспектуванню, з наступною фітосанітарною експертизою. У разі виявлення захворювання насіннєвий матеріал забороняється використовувати для посіву, його відправляють на переробку. Рослинні рештки спалюють. Для своєчасного виявлення захворювання проводять обстеження посівів льону у фазі «ялинки» та за тиждень до збирання врожаю. При виявленні вогнища захворювання, запроваджується карантинний режим. На зараженій ділянці насіння льону можна висівати лише через 6-7 років. Насінницькі виробничі посіви, де виявлено захворювання вибраковують, а зібране насіння складують окремо і використовують лише на технічну переробку. Льоноволокно заражене «пасмо», переробляють в першу чергу, з дотриманням фітосанітарних вимог, а рештки спалюють.


 

всi новини ?